Між преамбулою та текстом
Дилерський автобізнес за своєю структурою набагато складніший, ніж бізнес незалежного. В цьому, з одного боку, його перевага, але з іншого – в такій складності полягає джерело постійної головного болю його власників. їм завжди доводиться бути в тонусі. Скованні зобов’язаннями перед дистриб’юторами, маючи астрономічні – за мірками незалежних компаній – регулярні витрати, офіційні технічні центри просто не можуть собі дозволити стояти на місці. їм завжди доводиться щось вигадувати, щось придумувати, щоб утриматися на плаву. Як наслідок, вони стають свого роду плацдармом для відпрацювання нових технологій для всього автобізнесу. Що, по ідеї, на руку незалежним компаніям, які можуть скористатися вже апробованими рішеннями. Багато, до речі, так і роблять. В останній час все частіше зустрічаються навіть невеликі майстерні, що ведуть бізнес з використанням чисто дилерських прийомів. Однак таким шляхом йдуть далеко не всі. Немало фірм продовжують плыти за течією, вважаючи, що всі удосконалення – це справа багатих дилерів. їм же, невеликим компаніям, просто не потягну техізмох гігантських витрат, які подібні удосконалення тягнуть за собою.
